Коли розгубив слова
наче намистини зі шкла,
у шпаринах паркету,
і старий будинок їх не віддасть
(бо що загубив,
того не вернути).
Тоді намагаючись щось сказати,
відчуваєш,
що трізкається горло
(як земля, коли в тіні +40
чи шкіряні черевики
яким під 40...)
Тобі залишається лише мовчати.
Сказати поглядом,
якщо розшифрують
чорні скриньки твоїх зіниць...
(бо написане слово це інша стежка,
тут простіше зірватись,
аніж бути почутим...)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940635
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.02.2022
автор: Принц Флорізель