Дух України — незламний.

Маю  вдосталь  що  сказати,
Як  у  цербера  голів.  
Щоби  дух  в  мені  зламати,  
присилають  ковалів.

Не  ламаюсь,  зрозумійте!  
І  мене  згинають  знову.
Та  даремно  не  радійте,
Я  згинаюсь  у  підкову.

І  дорогою  лихою
Скачуть  коні,  як  рої,
Що  підбили  цю  підкову
на  копита  на  свої.

І  така  у  них  наснага,
В  жилах  кров  кипить  —  авжеж.
Знаю  я  —  це  все  відвага,
Що  в  мені  кипіла  теж.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940680
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.02.2022
автор: Лада Квіткова