Твої я руки пам'ятаю, мамо,
І посмішку найкращу у житті,
Як прокидалась, люба, дуже рано
При неповторно звабливій зорі
Спішила у садок де ніжний ранок,
Завжди всміхався росами тобі,
Моя найкраща і рідненька мамо,
Згадалась мить зворушна у житті
Коли в своїй уяві неповторній,
Лишала всі привабливі рядки,
Я малювала образ твій чудовий
Та милі, рідні у душі думки
І так ставало сумно і журливо,
Бо розлучала, ненько, відстань нас
Та я і зараз, як тоді вразлива,
Що знов розлука нагадала час.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940736
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.02.2022
автор: Наталі Косенко - Пурик