Їде Путін неборак на орді козою боком,
Відступати каже хоче - вісім років вже війна...
Всіх солдатиків зібрав, постояти на кордоні -
Гради, танки, літаки з ними в їхньому полоні...
А солдати 'не хотят', кажуть витримки не має -
Бо в суху (не наливають) й карти грати не дають...
Ви ж погляньте на козу, чуть не дохла, але жвава.
А та царська булава приросла до рук 'цара'...
Де ж ви скажите вина, перед ним стоїть дитя,
А він горе-брат, рішуче, з танку й градів полива...
лнр і днр у Росії рр позичив, вдень і вночі її кличе,
Щоб завів свої війська...
Нужбо 'браття', сміливіше, вже й немає тої тиші,
Дружби, миру, віри, слів - Путін трохи зголоднів.
Увесь світ готує санкцій, чи він трохи подурів?
Чи він хоче неборака залишити без трусів...
Україна вже не та, й президент вже слів набрався,
Щоб той світ не сумнівався, вірив в правду і Путла...
Бо ж Путло серйозний хлопец, сам стріляти захотів,
Залишайся небораче в злиднях сам, і без трусів...
Жаль лише той твій народ, воювати він не хоче.
Тільки щоки просльозив, щоб до дому відпустив...
Але цар сказав стояти, доля ж їхня непроста-
Безхребетним час терпіти виходки свого цара.
І хірня що той нарід, розвиватись також хоче.
Для біди Путло накрав, трубу з газом осідлав...
Тож, хай світ увесь терпить, зірве цар оті зривспічки,
І поставить московитам довгі і тоненькі свічки...
А Вкраїна надміцна, буде врешті розцвітати.
Годі волю добувати - в душу й тіло приросла!
Слава неньці Україні, усім доням і синам
Ми здобудем перемогу і відновим рідний храм!
Борчук Сергій
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940744
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.02.2022
автор: Просто_Сергій