слів кислий дим, тіла – вужі
імла_ байдужі та чужі
награлися в сліпих богів
обабіч білих берегів_
>
синхронний сон_ чужа оселя
засніжена пустеля стелі
пейзажу сажа та іржа
в кривому дзеркалі ножа -
ліниві виснажені тіні_
_
пітьма_ свічок жертовне тління
мережива на мертвій мові
яку згадали випадково
де замість пауз - плач дощу
що врешті зжалівся і вщух
наповнивши відлуння сріблом _
>
ворони крик_ тло ночі зблідло
прокляття попіл на вустах
опріч чатують хіть та страх
спустошені_ на зустріч тиші
рабів крилатих відпустивши
ковтати позимову мряку
сховавши мідяки віддяки_
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940817
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.02.2022
автор: Ки Ба 1