[i][b][color="#57082f"]Вкраїнців вам ніколи не збороти –
арійський рід по груди в землю вріс.
Земля хистить від роду і до роду
той корчуватий та міцний праліс…
Він верховіттям вперся в саме небо,
де молиться небесним всім богам,
бо в нього є нагальна в тім потреба,
щоб січу влаштувати ворогам…
Вони ж нараз підступно оточили,
узявши нас у вогняне кільце,
й шукають на́пасті сумну лучину,
щоб птаха заманити у сільце.
Не дочекатись злому людоїду,
бо він ще не всеможний Ганнібал!
З імперії не ли́шиться і сліду,
не звершить цілі лютий канібал,
Праліс розправить владні, дужі плечі
й покаже світу, чий тут богатир*!.
Уже відомо навіть і малечі,
в якому лісі потонув Батий**!
Були, одначе, й інші в нас навали –
перераховувати тут не варт –
закляті вороги в вогні сконали:
нам не звикати до побідних ватр!
Тож як з мечем в країну нашу зайдеш –
себе наразиш, вір, на люту смерть!
з часів далеких отамана Байди
тих лицарів
в Русі
сповна,
ущерть![/color][/b]
20.02.2022
_________
*Йдеться про претензії РФ на героїв відомої картина В. Васнецова
"Богатирі" ("Три богатирі"). Древні літописи Добриню Микитича
згадують як дядька князя Володимира Великого, брата Миклуші -
Володимирової матері, про Ілька Муромця – воїна з с. Муромська
з-під Чернігова та Олешка Поповича з Пирятина (див. світлину).
""Відомий історичний факт про потоплення татарського війська
гуцулами в долині Карпат, що ліг в основу повісті І. Франка.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940824
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.02.2022
автор: Олекса Удайко