Злетів смичок – мов жайвір ніжно,
Знялися ноти в небеса…
А з ними плач, і тихо й гнівно,
Ховала музики краса.
Лилась акордом тепла злива
У жили матінки Землі…
А в мить якусь - вже незрадливо
Сніжинки танули в імлі…
То, раптом, рокотами грому
Неслася музика жалю…
Мов горобина ніч оскому,
В смичок вплітала скрипалю.
А ось стрімкий, скелястий берег,
Омитий хвилями морів…
Вчувався в нотах ніжних шерех
Дерев і вітру угорі…
То, мовби все, і вмить – нічого
Стихія й тиша обнялись…
У скрипці рай… той сон від Бога,
Де ноти щастям рознеслись…
20.02.2022
Л.Таборовець
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940831
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.02.2022
автор: Любов Таборовець