Давно не бачилися, подруго дитинства,
Вже вісім років ти серед війни,
Від малої батьківщини теж неблизько,
А там, де гинуть ще чиїсь сини.
Як хочеться вже миру українцям,
А особливо тим. хто там живе,
Де постраждати кожен день боїшся.
Нехай Господь від лиха вбереже
Тебе й дітей та онучат, родину.
Спокійні будуть ночі й світлі дні,
Більше від куль ніхто уже не гинув
Так хочеться усім й також мені.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940854
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.02.2022
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський