Його давно уже ніхто не любить.
Бояться чи гидують, але, щоб
Поцілував його хтось ніжно в губи —
Це щось із ряду геть таки було б.
Набудував палаців цілу купу,
Грошей накрав — праправнукам хватне...
Та смерті в ньому більше, ніж у трупа,
Що в мавзолеї формаліном тхне.
Вже проклятий до сьомого коліна,
Пролив людської крові океан.
Цей недомірок хоче України,
Тож наша ціль — його зламати план.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940927
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.02.2022
автор: Патара