Сину, любий, вирушаєш ти в далеку дорогу, у пошуках кращої долі, за горизонт величних Карпат, у край, де сонце заходить раніше, ніж на нашій рідній Україні. Нехай обереже тебе Господь від провалля на твоєму шляху і допоможе тобі здобути те, чого ти прагнеш.
Але ступивши на чужу землю, не забудь, якої ти крові. Пам’ятай, сину, хто твої батько і мати, нащадок якого ти народу. У твоїх венах тече сила свободи, незламний дух нескореності перед ворогом. Сила, що допомагала вистояти, тому, хто впав - підвестись, а втомленому - дійти до кінця. У тобі сила українця. Згадай про це, якщо оповиють тебе там чорні хмари негараздів. Пам’ятай, що твої прадіди ставали на коліна лише в молитві перед Всевишній. То ж і ти не піддавайся.
Не дозволь нікому знищити в собі велич нації. І гляди, не посором її. Адже на тебе дивитимуться не тільки просто, як на людину, а кожний вбачатиме у твоєму обличчі представника нашої рідної, сину, держави.
Знайдуться й ті, хто буде розфарбовувати Україну темним кольором, з брудним відтінком. Та ти,сину, не соромся своєї нації. І не варто щось доводити, сперечаючись. Адже не прошедшому битий шлях, з усіма його проваллями і болотами, неможливо зрозуміти складності дороги, на якій збиваються до крові не лише коліна, але й душі плачуть кривавими сльозами. Не легка історія України…
Сину, таким “художникам” у відповідь покажи той неповторний скарб нації, який українець отримує з молоком матері – вічно живу любов. Покажи, як наший народ безкорисливо здатний допомогти нужденному, виручити з біди і підтримати. Наскільки багата душа українців на щирі слова і доброзичливість. Наскільки терплячі і всепрощаючі серця українських матерів. Наскільки сильні та витривалі натруджені батьківські руки. Наскільки гостинні українські домівки. І наскільки краси та таланту навколо. Колорит і різнобарв’я української духовності й мистецтва – вони неповторні. А яка велич згуртованості! Є чим пишатися.
Гордись, сину, що ти українець, куди б не занесла тебе доля. І де б ти не був, завжди залишайся українцем. Бо в крові нашої нації є безцінний ген – невичерпна та сильна енергія життя, наповнена любов’ю.
І повертайся, сину, додому.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940980
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.02.2022
автор: Оксана Бугрим