Тінь чорная хитається на стелі С7М
Вогонь зелений та й собі палає Am6
Обійми полум’я такі його крихкі G/F#
Теплом своїм мене він зігріває Am H7
Часом буває згасне він
Буває світить, як в яскравий день
І в час скрутний існує все ще моя тінь
Один єдиний в мене він лишень
Та ось помітив я,
Що відчуваю, хтось там є у мареві
Але сидів я досі сам
На стелі стало тіні дві
Розвів багаття поряд хтось
Вогонь червоний там горів
Яскравим полум’ям своїм
Мене до себе він манив
Від нього тінь інакше захиталася на стелі
І зігрівав червоний мабуть краще, ніж зелений
Сів я між них і заспівав
Вогонь мене до себе прикував
Зелений та червоний кольори
Повільно поглинали час у темряві
Та все, що було крав собі вогонь
Здавалось і мене він забере з собою
Тепло так було і там, і тут
Проте не можна грітись біля них обох
І сили недостатньо розпалити їх
Не зможемо співати ми на двох
Та раптом вітер розпалив аж до небес вогонь
Дивився на долоні я свої обпечені
Одне питання залишалося в очах:
«За що це все мені, за що це все мені?!»
Казав Кобзар: «Огонь запеклих не пече»
Та й не залишу тінь свою я жодному
Замерзну краще без багаття сірим спогадом
Уві сні прохолодному
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940991
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.02.2022
автор: Sparrow Valerson