Мені лише хотілось жити,
у тій країні, що без жодних плям.
Не виживати буде, буде жити
та розцвітати без кровавих ванн.
Та ви забрали в мене небо!!!
І що ви скажете тоді?
Це наша доля? Чи так треба?
Постійно нам згорати в тій війні.
Ми є свобода, ми є слово.
І будем ми боротись до тих пір,
поки ворожа сила нездійметься в небо.
Те саме небо, що так звикло нам світить
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941202
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.02.2022
автор: Ноора Янус