Що ж ви, "браття" наші східні,
Тепер вже колишні...
Сколихнули Україну
Мов той цвіт на вишні.
Чи вам совісті забракло
Разом в мирі жити,
Щоби перед усім світом
Так себе зганьбити...
Пролилася кров червона
Матері сивіють...
Знову гинуть сини наші,
Діти сиротіють.
"Цар" почав з нас глузувати
- Така їхня доля...
НЕ ДІЖДЕТЕСЬ! ЩЕ НЕ ВМЕРЛА
НІ СЛАВА, НІ ВОЛЯ!
Хлопці руські - зупиніться.
Тут вас не чекають.
Бо в могилах поляжете
Вас не відспівають...
Закружляла над степами
Смерти примара.
Ще недовго і проллється
На вас Божа кара.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941210
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.02.2022
автор: Сергій Шарманов