Ліхтарі гаснуть під звуки сирен.
Зорі на небі - кому вони зверху світять?!
Чи знаєш кому, як під свистом ворожих ракет
Спалахує Київ, Харків, Маріуполь, Суми -
Вся Україна. Кому вони світять
Хто скаже, хто відповість?
Ті хто ховається нижче землі в бомбосховищах?
Для воїнів вірних, що б'ються в розбитих містах
Поетів, що більше про небо не можуть писати?
Для кого світять?!
Дітям, що падають ниць та безсили піднятись?
Танки, сирени, ракети, удари летять
У спальні райони, будинки, цивільних, мирних.
Світять для тих хто мовчить і тим, що не мовчать
І прапор тримають над світом - і світ жовто-синій.
Це зорі над небом над нашим, над нашим горять
Виблискують сяйвом серця об'єднавши наші
В сузір'я великого серця країни - герба,
І воїни б'ються велично, великі - безстрашно.
Вони будуть завтра і після, і далі вони
Мерехтітимуть небом явивши велику зірку
Перемоги над варваром, над тим, із чиєї вини
Почалася війна, що стане прокляттям до віку.
01.03.2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941401
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.03.2022
автор: Володимир Каразуб