Доню, пора вставати….

Доню,  пора  вставати!
Мамо,  я  хочу  ще  спати!
Доню,  реве  сирена,
Знов  в  укриття  нам  треба!
Мамо,  а  це  все  надовго?
Так  хочеться  бути  вдома!
Доню,  надворі  війна.
В  декого  дому  нема...
Глянь  серед  ночі  в  небо,
Зорі  летять  і  комети.
Зранку  на  сонця  проміння,
Треба  нам  трохи  терпіння...
Переживуть  все  малята,
Поруч  є  мама,  і  тато.
Янголи  нас  захищають,
Що  зброю  міцно  тримають.
В  нас  на  Землі,  нема  тиші,
З  ними  нам  всім  спокійніше...
Дорослі  стають  наші  діти,
Стук  серця  їх  чутно  по  світу.
Тримаю  емоції  болю,
Їх  сльози    впадуть  десь  росою.
Дорослі  стають  наші  діти.
Майбутнє  країни,  суцвіття.
Синьо-жовті  дві  половини
Б'ються  в  долоньках  дитинки!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941451
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.03.2022
автор: Шкурак Тетяна