Забутися на хвилину ,
Завмерти в його обіймах ,
Заплющити міцно очі ,
Зависнути над землею .
Єдину свою людину
Добуту в жорстоких війнах ,
У мріях палких , дівочих
Назвати , хоч раз , своєю.
Забутися на хвилину ,
Украдений поцілунок
Сховати в куточку серця .
І попри страшенну втому ,
Єдину свою людину ,
Вхопити , мов порятунок ,
Втопити в очах - озерцях ,
І щоб , замість крапки - кОму .
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941526
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.03.2022
автор: Оля Вашека