Зашепотіла у гаю весняна квітка,
Без потаємної краси, зовсім без свідка,
Захвилювалась, як зоря у темнім небі,
Чому любов і теплота від нас далекі?
Для чого смуток у душі вмить поселився?
Чому навколишній наш світ ось так змінився?
Для чого розпач у серцях, для чого люди?
Скрізь жах і крові пролиття лежать повсюди
Та не здамося ми ніяк, країно мила,
Ми твої доньки і сини, ми твоя сила!
Тож будем разом боронить свою Вкраїну,
Й почуєм пісню, як завжди ми солов'їну!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941532
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.03.2022
автор: Наталі Косенко - Пурик