Весно, поро тепла і ніжностей земних,
Збери всі блискавки у своїм небі,
З'єднай тих, хто через сильний вітер розлучивсь,
І ми завжди пам'ятатимемо про тебе.
Весно, сховай людей в підсніжниках під снігом,
І Богу за своє життя подякуй,
Нехай через українців
сила Бога дихає,
Непереможна сила Ягве.
І в ворога у краю є вівці Бога,
По всьому світі їх нечисленна орда,
Коли скаженою чорною бикотою
Проти козлів ніколи ще не була Божа вівця!
Під ногами дітей диявола-козлів,
нехай розколеться навпіл земля,
І якщо сонце це Боже творіння,
Хай козлів воно до жаху обпіка.
Благословенний той, хто йде у ім'я Бога,
О віра моя, згасла зовсім ти!
Але якщо моє тіло впаде мертве на дорозі,
Мій дух далі буде йти!!!
Амінь.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941536
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.03.2022
автор: Іра Задворна