Папір - то вдячний співрозмовник.
Він не припише тобі вирок
І берегтиме аж до скону
Чорнильний гнів на щічках білих.
Розкажем ми йому про злети,
Про марні і гіркі падіння,
Про сірі зомбі- силуети,
Що проростають, мов насіння.
Він все пробачить, зрозуміє.
В терпінні тому, певно, сила.
Папір почує і зхоронить,
Що не змовчала би людина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941722
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.03.2022
автор: Анастасія Тучемська