З нами правда, мамо, і мені не страшно,
Не страшно вірити в своє...
Ми переможемо і зробимо це вчасно,
А зараз боремось, наскільки сили є.
Наш дух постав, бо за своє вмираєм,
За те, що зрозуміле всім, будь-де...
За те, що в серці не згасає -
За мир і волю, от що нам святе.
За стариків, дітей, яких ми захищаєм,
Не за споруди, інтереси чи майно,
А за людей, за матерів ми стоїмо і знаєм,
Як пахне правда, як смердить брехло.
Прийшла пора дорослішати, мамо,
Приймати рішення, що змінять назавжди.
Вогонь і біль розвіються туманом,
Та слава України буде навіки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941738
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.03.2022
автор: DarkLordV