Армагеддон – 2022

Зоріє  час  над  вогнищем  війни
І  все  заносить  в  пам'яті  скрижалі,
Де  вічності  струна  кругом  дзвенить  –
Події  на  Землі  її  вражають.
Горить  Чернігів.  «SOS»  кричить  ЗАЕС.
Ірпінь  згорів  і  Буча,  й  Бородянка.
Херсон  утрапив  під  московський  прес.
Столиця  стогне  звечора  й  до  ранку.
В  облозі  ледве  дихає  ЧАЕС.
Охтирка  й  Суми  –  в  незаживних  ранах.
Кричить  весь  Харків  і  могильний  хрест  –
Всі  проклинають  Путіна-тирана.
Мурашником  здається  і  метро,
Де  плач  жіночий,  перший  крик  дитячий.
Снаряди  ловить  мовчазний  Дніпро.
Стрічають  біженців  Франківськ  і  Львів,  і  Тячів.
Кордони  західні  від  руху  аж  тріщать,
Бо  ж  тисячі    –  в  Європу  і  з  Європи.
Як  можна  це  Московії  прощать?
Сини  Вкраїни  землю  кров’ю  кроплять.
І  бризка  слиною  із  півночі  «тарган»:
Базікає  про  мир  і  шле…  ракети.
Цей  безсоромний,  сивий  дідуган
Війська  спинив  через  людські  пікети.
Перетинають  літаки  кордон  –
Гуляє  смерть  над  селами  й  містами  –
Такий  наразі  в  нас  Армагеддон.
Асфальти  плавитись  під  технікою  стали…
Немало  знала  й  бачила  земля,
Але  таких  знущань  іще  не  знала,  
Та  ми  оговтались,  здолали  переляк,
Й  орду  московську  де-не-де  погнали.
6.03.2022.
Ганна  Верес  (Демиденко).

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941756
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.03.2022
автор: Ганна Верес