Як могло таке з нами трапитись,
І навіщо для нас ця війна?
Що ні в кого не стала питатись,
Потягнула усіх нас до дна?
На світанку ввірвалися стрімко,
Та брехнею накрили свій путь,
Дуже впевнені - квіти й горілку
Їм з поклонами тут піднесуть.
Всіх любити їх змусять відразу,
Їхні крепи і весь їх бомонд…
Та не знали, що ми тій заразі,
Тут віками тримаємо фронт.
На тім фронті ми всі українці,
Хто на -о, хто на -ук, хто на -ов,
Бо душі запашні паляниці
Кожен з нас в Україні знайшов!
І бездушну ту люту породу,
Що іде до нас рабство ростить,
Віднімати тут нашу свободу,
Всі без жалю ми будемо бить!
6.03.2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941757
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.03.2022
автор: Микола Серпень