Тридцять три шамани у горах чарівних
Шукали для себе дорогу в пітьму.
Різали вовка, співали пісень дивних,
Обкурювали чорта у чорнім диму...
Дурили народ свій й без того дурний вже
І мазали медом вуха чорту.
А той їм і вірив й своїми руками,
Гнав батогами до бою орду.
Дихають полум"ям ординські шакали
Хочуть знищити люд і Україну святу
Та на захист священні лицарі стали
Кришать на попіл нечисть оту.
Плач матерів і прокльони у поле
Вп"ються стрілами чорними ворогу в рід.
Розривають шаманів духи надвоє
У підземному замку чорт сам вже сидить.
В голові сновигають думи-облуди,
Чуються крики дітей і стогін землі
Всі кругом вороги, всі, неначе, причуди
А у снах, лише пекло, скрегіт зубів.
Пресвята Мати Божа, заступнице наша,
Український народ від біди вбережи.
Святий Юрій, поборник пітьми, воєвода,
Лицарям духу в бою поможи.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941823
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.03.2022
автор: DarkLordV