Повільно жити поспішай,
Смакуй життя ти кожну мить,
Зі свóго шляху не звертай,
Коли тобі і не щастить.
Повільно жити поспішай
Завжди тепер і тільки тут,
І власну сутність упізнай,
Позбувшись враз душевних пут.
Повільно жити поспішай,
Прямуючи лиш навпростець.
Ніколи рук не опускай,
Й коли пішло все нанівець.
Повільно жити поспішай,
Відчуй всі тонкощі життя,
Секрети їхні розкривай,
Аби пізнати сенс буття.
Повільно жити поспішай.
Життя ‒ мов вік і ‒ наче мент.
Його до краплі випивай,
Щоб не проґавить свій момент.
Повільно жити поспішай,
За щастя до кінця борись,
Вір серцю, та й на глузд зважай,
У виборі не помились.
Повільно жити поспішай
Під кожний стук серцебиття,
Стежину долі відшукай ‒
Відчути повноту життя.
Євген Ковальчук, 20. 06. 2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941852
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.03.2022
автор: Євген Ковальчук