Любі мої, Харків'яни,
Рідні і друзі мої!
Як же болять ваші рани
В цій нелегкій так весні
Серце й душа не на місці,
Загнані в темний куток,
Ніби як птахи у клітці,
Що відчувають курок
Жахом, вогнем не зупинним
Плаче, палає земля,
Хочу, щоб світ був вже мирним
Й в спокої спало дитя
Хай над оселями сміло,
Мирно засяють зірки,
Щоб не здригалося тіло
Від громовища війни.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941883
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.03.2022
автор: Наталі Косенко - Пурик