“Про голландські міста кажуть –
Роттердам працює, Гаага править,
а Амстердам гуляє.“
Іен Мак’юен
У небо – далями омитий
пейзаж Голландії старої –
тече серпанком ледь помітним
канал весняною водою.
І підкорили колорити
фасадів ветхі гобелени;
театр заплавою залитий,
являє пасторальні сцени:
ледь рухається у затоні
з відпочивальниками човен;
від вежі, наче з неба, дзвони
несуть у вічність спів церковний;
втопила праля в річці скалку –
у хвилі полотно біліє –
відволікаючи рибалку,
що по той бік завмер в надії;
купкуються, спішать по мо́сту
голландці вбрані в чисте й біле;
міщани вийшли на підмостки
у п'єсі з назвою «Неділя».
Він дивиться крізь часу чари
один в партері серед залу:
старі будинки, як примари
зникають в далечі каналу…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941963
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.03.2022
автор: Анатолій Костенюк