«…Изъ самой расъи идемъ на тот светъ, судариня смерть…»

Учітеся,  брати  мої,  як  бити  вражину!
Ту,  що  хоче  сплюндрувати  нашу  Україну!
Бийте  зліва,  бийте  справа,  щоби  не  піднялась,
Так,  щоб  кров’ю  умилася,  та  так,  щоб  сконала!

Щоб  у  ворога  горіла  земля  під  ногами!
Щоби  не  мав  де  приткнутись  і  згадував  маму,
Що  на  світ  його  привела,  краще  б  утопила:
Дітовбивцю-терориста  не  прийме  могила!

Чорні  круки  заглядають  у  засклілі  очі,
Серед  поля  лежать  усі,  хто  Вкраїну  хоче
Розтоптати…
Та  не  діти  усіх  отих,  хто  їх  посилає…
Вітер  виє,  крутить  снігом,  тіла  присипає..

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941981
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.03.2022
автор: Василь Стасюк