Ховаєшся у бункері, мов щур,
В людиноненависницькому бруді.
Помри ! Як помирають тут
Від орд твоїх невинні люди !
Як попередник твій колись
Весною сорок п'ятого.
Й перехреститься світ увесь
Від злодіянь лукавого.
Що чинить Содом і Гомору
З мордору на квартали мирні.
Вже сльози досягнули моря -
Жалю гіркого - неспівмірні.
Та схоже завелика честь
"Померти" кату. Звісно, краще :
Подохни ! Нехай щезне треш -
Оця війна і клята раша !
Подохни задля миру на Землі !
Почуйте Сили Вищі прозьби волі !
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941992
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.03.2022
автор: Мандрівник