ГНІВ ТИТАНіВ


Молись,  не  молись,  не  відмиєш  прокляття
Та  й  мітку  ярма  запечуть  батогом.
Встає  над  Дніпром  і  любов,  і  завзяття,
На  битву  запеклу  з  рашиським  коЗЛОМ!

Не  виють  вовки  у  Черкасах  та  Сумах,
Не  скорений  люд  він  лишень  зголоднів.
Малюють  на  мапах  скривавлені  руни
Та  пастки  пекельні  для  бісових  псів!

Моя  Дорога,  ти  вмиваєшся  кров’ю
Твоїх  споконвічно  заклятих  катів.
Хай  кухоль  Небесний  з  святою  водою
Освятить  навік  твій  нестомлений    ГНІВ!!!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942069
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.03.2022
автор: Олег Крушельницький