Орди Масковської васали,
Війну в Україну позвали.
Каліки зрощені в болоті,
Це через вас війна на сході.
В хрестах засвічені могили,
Живцем кацапи рвали жили.
Й у дикій злобі вуркагани,
Встромили в груди ятагани.
Пігмеї ж руско – хаварящі,
Ковтнули локшину пропащі.
Невже нещасні вам зробили,
Щоб ви катів своїх злюбили.
Очистим душу від ганьби,
Відколи ж стали ми раби?
Печаль в душі і дні холодні,
Ми, як ніколи край безодні.
Щоби позбутись Різника,
Позбудьмось браття… язика!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942114
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.03.2022
автор: Волиняка