Встало сонце... знов росою умилося зранку,
личко рушничком утерло. Вдягло вишиванку.
І пішло воно зі сходу... увесь день ходило,
а під вечір на заході за горою сіло.
Усміхалось до всіх сонце... і було привітним,
всіх на світі зігрівало проміннячком світлим.
Завтра сонце знову встане... вмиє личко зранку,
одягне свою барвисту гарну вишиванку.
Знов ходитиме над світом... буде всім світити,
щоб усі запам'ятали, як треба любити.
Щоб усі запам'ятали: Україна-ненька
від зла світ весь врятувала й сонечко ясненьке.
Боронила сонце й небо... Землю рятувала,
синь небес і позолоту в себе увібрала.
Слава Богу! Україні і героям слава!
Все зробили, щоб у світі Правда розцвітала.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942132
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.03.2022
автор: Надія Башинська