Кряче ворон чорний над землею
І віщує люду на біду...
Висохла верба, що над водою
Вітер в полі розганя журбу.
Але ми ще тут всі - ми усі живії
Хочемо лиш миру, лиш життя...
Зорі в небі, зорі золотії,
Мабуть ви не чуєте, як стогне тут земля.
Руки у крові здіймаються до неба
Може хтось почує чи побачить, та дарма...
Зараз всім повірити у себе треба,
Чи є правда в серці, чи її нема?
Хтось малює образи, картинки,
Хтось чекає віру із небес
В кожного в душі від Бога є частинка
І за кожного із нас Христос воскрес
Ми є інструмент в руках у Бога,
Скальпель, що відріже нариви роздуті
Тут народжується нова історія свободи
Україна - це колиска миру у Всесвіті.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942136
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.03.2022
автор: DarkLordV