Зловісну тишу кожен звук
Пронизує гулким набатом.
Сирени гаркнуть біснувато,
І перехопить миттю дух.
Кругом новини-їжаки
Карбують втрати неупинно.
Попереджає бути пильним
Нас охоронець сторожкий.
І лиш Ведмедиця собі
Кудись неспішно чимчикує.
Срібляться сиві крони туї.
Ховає ніч лице в журбі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942162
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.03.2022
автор: Оксана Дністран