Чи всі ті матвієнки розуміли,
Накоїли якого лиха вмить,
Коли приймали дозволи убивчі
Для московитськоі кровавої війни?
В бажанні фюрера свого задовольнити
Ви душі віддавали сатані,
Ви вже не зможете розкішно жити,
Як це було до клятої війни.
Ви вже не люди, а скоти безмовні,
Не відрізняєте добра від зла,
Залякані авторитетом гопним,
Ви меч кровавий підняли на нас,
І знаєте, той меч над вами уже висне,
Питання часу, винні в тім самі,
Не украінці вам брати́, а дідько лисий,
В пекельному горіти вам вогні!
Галя Костенко
14.03.22
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942371
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.03.2022
автор: Галя Костенко