Десь, на шляхах війни, пропали друзі.
Ворожою зробилася рідня.
А дякуючи підлому катюзі-
Рашисту, я живу, немов ягня,
Ягня, що прирекли ви на заклання,
Як жертву богу Молоху війни,
Зневажили мої земні страждання.
Ви - дійсно любі друзі Сатани.
Брехливі, лицемірні і цинічні,
Ви - вся еліта матінки-Землі,
До влади й грошей жадібні одвічно,
Руйнівники природи, гірші тлі.
Немов п"явки, зажерливі без міри,
Ви смокчете енергію людей.
Немає вам ні прощення, ні віри
За ваші "ігри"з масою смертей.
Ви граєте народами у війни,
Неначе в покер, інколи - ва-банк.
В смертельні нас штовхаєте обійми.
Життя людей ви обернули в панк.
Я розумію: мій народ заплатить
Ціну високу за земний ваш гріх.
Та знайте ви, лихі елітні гади,
Господь до пекла забере вас всіх.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942386
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.03.2022
автор: Leskiv