Рашисти тягнуть Україну на Голгофу
Щоб розіпнути правду на хресті.
За те, що шлях обрала свій в Європу,
За небажання жити взаперті
Цвяхи вбивають, в’яжуть ланцюгами,
Шматують плоть залізом і вогнем,
Страшні жахіття ворог коїть з нами,
Кров з рани б’є гарячим струменем.
У чому гріх, за що нас розпинають,
Кому, яке ми спричинили зло?
Чому напали і за що вбивають?
Чому з сусідом нам не повезло?
Як та орда, яку ще звали іго,
Переродилась з часом на рашизм,
Жорстокішою стала у набігах,
Цинізмом перевершила фашизм.
Вони вважають мають право сили.
На нашім боці правда й молитви!
Під корінь нас століттями косили,
А ми усім наперекір жили.
Та цього разу, взявши в руки зброю,
Ми відірвемо голови в орла,
Назавжди щоб покінчити з ордою
І Україна вільною була!
14. 03. 2022 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942419
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.03.2022
автор: Мирослав Вересюк