Небо над нами таке красиве.
Коли блакитне, коли похмуре.
Коли пускає грози і зливи.
Коли посміхнеться,а потім дурить.
У неба в очах багато сонця.
У ньому вмирали зірки що згасли.
Небо лягає тобі на скроні.
Й шепоче на вухо про світло гасла .
В небі знаходжу тих що забрали
Серця шматок і душі частинку.
В небі літають ті що не знали.
Просто жили,і раптово зникли.
Небо - це те що шукаю рано.
Що заспокоює наче мати.
Небо горить мені , й зцілює рани.
Небо - свобода і небо - ґрати.
В неба в долонях стільки спокою.
Магія справжня,велика сила.
Небо - це те що завжди зі мною...
Небо сказало,що я маю крила .
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942470
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.03.2022
автор: Ірина Сенюк