Вона була. неначе та кріпачка,
Жила у злиднях, неначе бідачка,
Донизу гнули всі її сатрапи,
Щоби не сміла голову підняти.
Пройшлася разом з людьми таборами,
Які за неї і життя віддали.
Але таки не впала на коліна,
Із попелу воскресла. стала вільна
І бореться за мир вона і нині.
То ж слава нашій неньці...( Україні).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942497
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.03.2022
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський