Маршрути доль… Знівечені дороги.
Жінки, що притискають малюків.
Так схожі… бо в усіх очах тривога,
А хтось молитву Богу шепотів.
І не забути нам уже нічого…
У пам’яті, допоки ми живі,
Маршрути доль, знівечені дороги,
На блокпостах – суворі вартові.
Неспокоєм у сон тяжкий проникнуть,
Жінки, що притискають малюків.
Ікони плачуть воском многоликі –
Рятуйте небо, воїни стійкі!
…Щось наддоросле у очах малого,
Пронизує, проймає до мурах.
В очах наївних – смуток і тривога,
Дитинство нелюд в малюка забрав….
Сердечний ритм збивають, глушать гради –
Від рідних – шквал стривожених дзвінків,
В цю мить на землю хтось навіки падав,
А хтось молитву Богу шепотів….
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942525
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.03.2022
автор: Білоозерянська Чайка