Помстимось

Потужний  вибух,  знов  сльози  на  людських  очах
Ганебний  бій  російського  бездушного  пілота
І  на  душі  дитини  знову  зародився  гіркий  страх
Життя  її  забрати  хоче  бомбами  знову  підлота

Війна  війною,  але  ж  треба  бути  у  житті  людьми
Закони  є  яких  потрібно  воїнам  завжди  триматись
Народ  щоб  мирний  не  страждав  від  ворожди
І  знову  люди  просять  Бога  над  ними  змилуватись

Але  домовитись  не  можна  із  кремлівською  ордою
Наказ  віддали  знищити  усіх  людей  і  їх  свободу
І  знову  день  за  днем  у  наступі  не  бачать  під  собою
Дітей  і  матерів,  коріння  убивають  нашого  народу

Під  українських  плач  дітей  і  сльози  їх  пролиті
Російський  окупант  нав’язує  свій  «Русский  мир»
Не  розуміє  що  прощення  вже  немає  за  убитих
Щоб  заспокоївся  народ,  нехай  помре  кожен  упир

І  скоро  зранку  ми  проснемось  не  під  вибух
Від  того  що  вже  сонце  світить  дружньо  у  вікно
Підуть  наші  війська  у  наступ,  ворог  щоб  оглух
Але  тепер  від  наших  бомб  і  скуштував  таке  зерно

Як  кажуть,  що  посієш  в  полі  те  тоді  й  пожнеш
А  армія  російська  землю  всіяла  уже  військами
Не  волю  українську,  Путін,  -  дупу  ти  лизнеш
Міста  російські  в  пам’ять  за  братів  усіємо  вінками

За  всіх  кого  убили  підло  наші  вороги,  підступно
І  тих  дітей,  що  так  і  не  зуміли  розпочать  життя
За  матерів  яких  ми  не  побачим,  так  нестерпно
Помстимось  скоро  на  землі  ворожій  ми  до  каяття
17.03.2022                                                                    (Яресько  Я.М).

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942611
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.03.2022
автор: Ярослав Яресько