Вмить забули про зачіски з сукнями,
І про мирне єство жінки-матері,
У бою за країну присутні ми –
То ж пощади загарбник не матиме.
Батьківщини сльозина – віддачею:
Кожна з нас є за рідне рішучою.
Ми смертей діточок не пробачимо,
І весни днів розстріляно-змучених.
З автоматом чи з медикаментами,
В літаку, справжній ас, поза хмарами,
І не гріх за домівку померти нам,
Та усе ж – як жінки – миром маримо.
Куховаримо – будуть всі ситими,
У молитві – з руками простертими.
Маскувальними зайняті сітями,
Водіями жінки й волонтерами.
Жовто-сині стрічки – не поборете,
За дітей… непростими дорогами…
Ми війну подолаємо й горе те –
Адже віримо всі в перемогу ми!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942717
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.03.2022
автор: Білоозерянська Чайка