Чорт! У чому ж тоді причина,
Що я досі живу як Людина?
Для когось вся ненависть зрима,
Та помста - лиш мить, хвилина.
А в мріях моїх година,
Коли я потраплю в обійми,
І буде поряд родина,
І забуду далекі країни,
І не будуть реальністю війни,
І навколо не тільки руїни,
А моя, лиш моя Вкраїна,
Де ніхто не впаде на коліна,
Де не потрібні всередині стіни,
Бо дорожчі вцілілі цеглини,
А люди з серцями без цвілі,
Не пробачили, та пожаліли,
Тих, хто слабші, але вціліли
Серед вибухів долі та міни.
Чорт! Вже знаю у чому причина,
Що не хочу стріляти у спини,
Бо рази, коли мало не вбили,
Лиш доводять - ми всі - Надлюдини!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942748
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.03.2022
автор: Тахіона