[i][b][color="#7a0667"]Впав?.. Нічо̀го, швидко підіймайся –
долі, що спіткала, не корись!
На ногах упевнено тримайся,
як тримались пращури колись…
Ти ж відчув, що ти не наодинці?
Віра і Надія в ногу йдуть.
То вони, як Господа гостинці,
допоможуть подолати путь.
Там, далеко, десь на горизонті
блимає іще одна зоря…
То твоє невгасне й щедре сонце
путь твою освічує здаля.
Зірка, що тобі так вірно служить,
зветься не інакше, як Любов.
Це вона єднає нас у вузол
й зміцнює єднання до основ!
…Трійця зір – супутні наші зорі,
що освічують життєву путь:
скоряться простори неозорі
і спіткнуться в полі не дадуть! [/color][/b]
12. 03. 2022 р.
Duisburg, BRD
[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942889
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.03.2022
автор: Олекса Удайко