Сушити ненавистю власну кров?
Себе запродати печалям,страхам?
Безсмертну душу, для любові схов,
Труїти, доки плоть не стане прахом?
Пощо? Нищ колорадів на полях,
Милуючись, як сонце лиже крони,
З молитвою. Хай тішиться в вустах.
Без метушні емоцій. Від них втома.
Холодна голова. Міцний кулак.
Своя земля дасть сили, небо – сяйва.
Козак танцює бойовий гопак.
Зчаровано милується держава.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942942
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.03.2022
автор: Пісаренчиха