Думав без спротиву край наш узяти?
Думав, чекали на хліб твій і щі?
Будемо, ступиш но, квіти вручати?
А як бабахнеш, залізем в кущі?
Прорахувався ти. Вільні ми люди.
Вільні ми люди на вільній землі.
Так, як ти хочеш, ніколи не буде.
Міць в нашім дусі і честь на чолі.
Правда – за нами. Нам доля всміхнеться.
З Богом ідемо, стійкі до атак.
Ляже москва, а наш край піднесеться.
Хочеш - не хочеш, а буде отак!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942945
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.03.2022
автор: Крилата (Любов Пікас)