Те, що здавалось кінцем новим початком вже стало,
І кожним днем будував свій новий світ!
Від тебе мене відділяло не так уже й мало...
Найголовніше, що я відділитись від тебе так і не зміг!
Складно пливти проти течії в будь-яку пору,
Складно почати, коли починати ніколи, мабуть не хотів!
Так сильно хотілось забути, що не приймав точки зору...
І не помітив коли зазвучав той самий прощальний мотив.
Шкода, що вибачення мені не знайти на моєму порозі!
Шкода, що провина більша за моє ціле життя!
Не відплатити й не відкупитись у довгій дорозі,
Немає у цілому світі від тебе мені укриття!
Я був на краю, на краях, навіть скраю!
Десятки, сотні разів починав все з нуля!
У Бога пробачення навіть уже не благаю...
Треба просити його де горіла з моєї провини земля!
Те, що здавалось кінцем новим початком вже стало,
І кожним днем будував свій новий світ!
Від тебе мене відділяло не так уже й мало!
Найголовніше, що я відділитись від тебе так і не зміг...
2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942968
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.03.2022
автор: Ольга Тютюнник