Бринить душа, бринить сльоза, і знов бринить
За кожну смерть, що принесла війна до нас
Так хочеться піднятись і сказати жити, жить
Не смійте помирать, а головах звучить наказ
Крізь біль, крізь трепіт, крик і крізь жахіття
Потрібно вибиралися із міста що вже догорає
Так солодко на смак свободи нам повітря
Біжім вперед пока палає танк і димом закриває
Чекать не можна, чекать це смерть, чекати
Під постріли, під вибухи жорстокість ворогів
Від смерті далі бігти, й на мить не зволікати
За ради помсти вижити й пролити скоро гнів
Боротись за життя дітей, боротись за майбутнє
Забуть як страшний сон, не знать що йде війна
На чудеса дитяче вільне, щире серце здане
А в глибині душі звучать загиблих друзів імена
Лише вперед, лиш до свободи, лише разом
На мить нам затаїтися потрібно, щоб перепочити
І знову шанс, біжім перед підірваним камазом
Дали ми рідним своїм слово, будем жити, жити
Не можна передати словами почуття свободи
Коли ти розумієш, що позаду страх і біль
Що дочекалися, здолали шлях ради нагоди
Обняти найрідніших, вернувшись з божевіль
Бринить душа, бринить сльоза, і знов бринить
За тих хто не зумів шлях до свободи подолати
Кого під кулями й осколками настигла смерть
За вас збираємося сили і знову йдемо воювати
21.03.2022 (Яресько Я.М).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942976
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.03.2022
автор: Ярослав Яресько