Не соромся власних почуттів,
Що всередині тебе вирують
Буйним цвітом світлих кольорів,
Що безмежно серденько чарують.
Не соромся власних почуттів.
Дай себе їм змогу проявити,
Повноту життя щоб ти зумів
Справедливо з часом оцінити.
Не соромся власних почуттів.
Як годиться, їх навчись сприймати,
І тоді без сумніву слідів
Зможеш ними завжди керувати.
Не соромся власних почуттів.
З ними стань одним-єдиним вміло
Й попри безлічі стрімких вітрів
Йди вперед життєвим шляхом сміло.
Не соромся власних почуттів
І, збагнувши їхню справжню сутність,
Під душі дзвінкоголосий спів
Поринь в дивну світу самобутність.
Не соромся власних почуттів.
Будь собою завжди та усюди,
Й неодмінно гордо і без слів
Шануватимуть тебе всі люди.
Не соромся власних почуттів.
Підкоряй упевнено вершини
Саморозвитку в ім’я дідів
І коханої своєї Батьківщини.
Не соромся власних почуттів.
Хай вони тебе повнозмістовно
Збагатять, очистять від гріхів
До кінця фізично і духовно.
Євген Ковальчук, 05. 07. 2017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943013
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.03.2022
автор: Євген Ковальчук