Напевно, я залишусь холостим,
Не хочу я томитися в неволі!
До болю свіжим, вічно молодим,
Й не буду я ніколи роздолі!
Напевно, я залишусь холостим,
Моєю кліткою зостанеться свобода!
І ловлячи імлистий дим,
Ніколи не зіграю ролі ляльковода!
І як ти не крути - залишусь холостим!
Не маю наміру до когось прислухатись...
Еквівалент тої свободи дим,
Не хочу, але стану зарікатись!
Напевно, я залишусь холостим!
Я не поранений, не зламаний і навіть мрію!
Я більш не стану хворим і пустим...
Тобою більше я не захворію!
До хрипу в горлі - я залишусь холостим!
Повір, не так і одиноко вечорами...
Не все у світі можна розділити пополам!
І не кидаюся давно мостами....
Напевно, я залишусь холостим,
Моєю кліткою зостанеться свобода...
І ловлячи імлистий дим,
Ніколи не зіграю ролі ляльковода...
2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943020
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.03.2022
автор: Ольга Тютюнник