Рік протікає й впадає у ріки безмірності
із року в рік крізь твої руки, крізь твої пальці
тече у крові кривими й рівними прожилками
того, що ти прожив чи пропустив.
Та все-одно.
Усі ми просякнуті часом,
Промочені прикростями й примиренням
Із гірким, простим чи навіть приємним,
Наче пряники у гарячому молоці.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943021
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.03.2022
автор: Тетяна Романів